Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

КУЛЬТУРНИЙ БЛОК. ЧАСТИНА 16. УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОК - ДІВОЧИЙ ОБЕРІГ

👩🏻 Важко уявити українську дівчину в традиційному вбранні, голову якої не заквітчував би віночок. Ця деталь образу була не лише окрасою та ознакою її незаміжнього стану, але й сильним оберегом, що захищав від всього лихого. Якими ж були вінки та їх значення?
🇺🇦 На теренах України ця окраса має давню історію. Ще в дохристиянські часи вінок був головною оздобою дівочої голови, яка захищала її від зурочення та забезпечувала добробут. З часом вінок зазнавав певних змін та варіацій, однак первинного значення не втратив.
🌸 Починали носити віночки з трьох років. Свій перший вінок донька отримувала від матері - неня плела його з чорнобривців, що знімали головний біль, незабудок та барвінку, що розвивали зір, та ромашки, що заспокоювала серце. Зберігали його в скрині та вдягали на Медовий Спас. У чотири роки плівся інший вінок: пелюстки всіх його квітів були розсічені, доплітався безсмертник, листочки багна чи яблуні. Для шестирічної дівчинки вплітали до вінка мак, який, за віруванням, додавав сну та беріг думки, та волошки. Семирічній дівчинці плели окрасу з семи квітів - з цвітом яблуні. Наступні вінки дівчинка вже плела собі сама - часто науку їй давали сестри чи старші подруги.
🌿 Матеріал для вінка збирали в певні дні чи години, залежно від призначення вінка. Перед плетінням вінка зілля очищали колодязною водою. За «роботою» дівчата співали пісні, розповідали повчальні історії. Традиційно вінок дівчина плела собі сама, однак для малечі вінок-оберіг могла плести мати, сестра чи інша старша родичка.
🌼 Залежно від сезону вінки могли плести з трав та квітів (навесні та влітку), з листя та кетягів калини (восени), зі штучних та воскових квітів (в зимову пору). Воскові вінки та вінки зі штучних квітів традиційно купували (воскові квіти зазвичай робили черниці та продавали їх на київських базарах) до весілля. Дівчата-наречені додатково переплітали штучні вінки барвінком або прикрашали пташиним пір’ям (з павича, куряче чи з хвоста селезня).
🌺 Класичний вінок мав складатись з 12 видів квіток. Кожна квітка мала своє символічне значення: мак - символ родючості, краси та молодості; ромашка - кохання, ніжності та вірності; соняшник - відданості та вірності; волошки - символ людяності; ружа, мальва та півонія - надії, віри та любові; м’ята - здоров’я; материнка - материнської любові; лілея - дівочих чар, чистоти та цноти; дев’ясил та безсмертник - зміцнення здоров’я; цвіт вишні та яблуні - відданості та любові; калина - краси та дівочої вроди; хміль - гнучкості та розуму; польові дзвіночки - вдячності.
🎀 Стрічки також були важливим атрибутом кожного віночка. Мали значення їх колір, кількість, довжина. Як і квіток, стрічок також мало бути 12.
☘️ Довжина стрічки мала перевищувати довжину дівочої коси - адже стрічки захищали дівочий скарб від заздрісного ока. Стрічки в’язали в певній послідовності: в центрі мала бути коричнева стрічка - символ землі, обабіч -жовті (сонце), світло-та темно-зелені (краса та молодість), блакитні та сині (небо і вода, що символізували силу та здоров’я), жовтогаряча (символ хліба), фіолетова (мудрість), малинова (душевна краса), рожева (достаток). Також в’язали білу вишиту сріблом та золотом стрічку (на лівому кінці сонце, на правому – місяць).
🌾 Для українок з давніх часів вінок мав своє особливе значення, до нього ставилися з великою повагою та дбайливістю. Зараз вінок вже є більше святковою прикрасою, про магічну силу якої мало хто знає чи пам’ятає, однак це не заважає йому поступово «займати» все більше дівочих голівок, підкреслювати їх красу та… дарувати захист.
✍️ Матеріал підготовлено відділом культури та туризму виконавчого комітету Кам'янсько-Дніпровської міської ради