Офіційний сайт Кам’янсько–Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області

Розділи

Корисні посилання

Календар

« Березень 2024 »
Пн   4 11 18 25
Вт   5 12 19 26
Ср   6 13 20 27
Чт   7 14 21 28
Пт 1 8 15 22 29
Сб 2 9 16 23 30
Нд 3 10 17 24 31

Пошук

НАША ГРОМАДА

Кожному мила своя сторона.
Григорій Сковорода

ЦІКАВІ ВІХИ ІСТОРІЇ НАШОЇ ГРОМАДИ

     У 2017 році жителі міста Кам’янка – Дніпровська, сіл Велика Знам’янка та Новоолексіївка об’єдналися, створивши об’єднану територіальну громаду з центром у місті Кам’янка-Дніпровська. 19 травня 2017 року, після проведених місцевих виборів та визнання повноважень новообраних депутатів та міського голови, офіційно свою розпочала роботу Кам’янсько-Дніпровська об’єднана територіальна громада. Кам’янсько-Дніпровська міська рада стала органом місцевого самоврядування, що представляє Кам’янсько-Дніпровську міську об'єднану територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та чинними законами України.
     Довідково зазначимо, що місто Кам'янка-Дніпровська, села Велика Знам’янка та Новоолексіївка розташовані на кордоні трьох областей - Запорізької, Херсонської та Дніпропетровської. Вони знаходяться на лівому березі Каховського водосховища, в місці впадання в нього річки Білозерка, яка біля населених пунктів громади утворює Білозерський лиман.
На основі матеріалів Кам’янсько - Дніпровського міського історико-археологічного музею, ми підготували коротку історичну довідку про події, що мали місце на території нашої громади з давніх-давен і до сьогодні.
     Землі громади мають дивовижну, багатовікову історію, що розпочинається з епохи неоліту (8 тисяч років до н. е). Вони бачили безліч степових кочовиків і радо приймали осілі племена. Тут залишили свій слід представники ямної, катакомбної, багатовалікової, черняховської та срубної культур, кіммерійці, скіфи та сармати, половці, ногайці та татари. І це далеко не повний перелік.
     У першій половині IV століття до н. е. одному зі скіфських царів Атею вдалося зосередити у своїх руках верховну владу і утворити на західних кордонах Великої Скіфії у Північному Причорномор'ї велику державу. Страбон писав: «Атей, що воював з Філіппом, сином Амінти, здається, панував над більшістю тутешніх варварів». Столицею царства Атея було поселення біля міста Кам'янка-Дніпровська і села Велика Знам'янка - Кам'янське та Знам’янське городище. З боку степу поселення захищалося земляним валом і ровом, з інших сторін були круті дніпровські кручі i Білозерський лиман. Археологічні дослідження Городища було розпочато в 1900 році Дем’яном Сердюковим - місцевим вчителем, а в 30-х і 40-х роках XX століття Борисом Граковим.
     З пам'ятками осілості Кам'янського регіону пов'язані великі кургани могильники - Мамай-гора, Солоха (могила) з групою курганів, Ільїнські, Знам'янські та інші могильники.
     І славетний козачий період не оминув наш край. З сивої давнини і до спорудження Каховського водосховища, гранітні масиви Приазовської височини поблизу Кам'янки-Дніпровської виходили на поверхню, утворюючи кам'янистий берег. Звідси виникла назва місцевості - Кам'яний Затон.
     У 1701 році, за ініціативи Івана Мазепи та за наказом російського царя Петра І, на лівому березі Дніпра була збудована Кам'янозатонська фортеця, козачий редут. Вона повинна була стати опорним пунктом для боротьби проти Османської імперії. Гарнізон фортеці налічував 6 тисяч солдатів і офіцерів.
     Після приєднання Північного Причорномор'я та Криму до Російської імперії потреба у фортеці відпала, тому гарнізон було виведено, а сама фортеця поступово зруйнувалася.
     Після скасування козацтва за наказом імператриці Катерини ІІ, гостро постало питання про заселення території. Досить складно було вмовляти людей оселятися на необлаштованих землях, їх заманювали звільненням від податків, сплачували компенсації за залишені будинки, давали оголошення в іноземних газетах для залучення переселенців з інших країн.
     Сучасна Велика Знам'янка була заснована державними селянами зі Стародубського повіту Чернігівської губернії, які оселилися тут ще в 1780 році. У квітні 1785 року вони одержали від казни землю по лівобережжю Дніпра і стали розводити худобу та сіяти хліб. Того ж року сюди переселено 40 сімей державних селян зі Старої Знам'янки Дмитрівського повіту Херсонської губернії, а з-за Дунаю прибуло кілька родин колишніх запорізьких козаків. Саме вони почали насаджувати в слободі виноградники. Восени 1786 року до слободи переселились ще 172 родини з села Знам'янки Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва. Осідали тут і служилі біглі солдати, а також кріпаки-втікачі з Росії. Від найменування сіл, звідки вийшла більшість поселенців, населений пункт дістав назву Великої Знам'янки.
     Село швидко зростало. 1848 року тут налічувалось 597 дворів, проживало 1877 ревізьких душ (одиниця обліку чоловічого населення, яке у Російській імперії у 17-18 століттях підлягало оподаткуванню подушною податтю). Зручне географічне положення, наявність водних та сухопутних шляхів сприяли розвитку торгівлі. У селі три рази на рік збиралися великі ярмарки.
     Роком заснування Кам’янки – Дніпровської вважається 1786, саме з моменту підписання імператорського наказу князю Григорію Потьомкіну про заселення земель. Ним було переселено багато старообрядців з Єлисаветградського та Катеринославського повітів і ті, що не пішли вгору і залишились біля води, заснували поселення Мала Знам’янка, що спочатку належало до Дніпровського повіту з центром в Олешках.
     Під час селянської реформи 1861 року в селі, що стало волосним центром, налічувалось 500 дворів, де проживало 2,7 тисячі людей.
     Станом на 1886 рік у селі, центрі вже Кам'янської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, Мала Знам'янка (Кам'янка) мешкало 4411 осіб, налічувалось 803 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, лісопильний завод, 2 рибних заводи, 10 лавок, 35 хлібних торгових магазинів, 8 колісень, 4 бондарні, 5 майстерень, 3 лісові пристані, 2 постоялих двори, ренський погріб (кладова для зберігання вин), 2 горілчаних склади, відбувалось 4 ярмарки на рік: сирної неділі, 29 червня, 8 вересня та 6 грудня, базар понеділками.
     У 1921 році, за рішенням Олександрівської губернської надзвичайної наради, засновано Кам’янський (Знам’янський) район, з центром у Малій Знам’янці, яку було перейменовано у Кам’янку.
     У березні 1923 року засновано Кам’янський район, що увійшов до складу Запорізької округи. 1934-го року Кам’янка набуває статусу селища міського типу і перейменовується в Кам’янку-на-Дніпрі.
     У серпні 1944 року відбувається перейменування на Кам'янку-Дніпровську, а район - Кам'янсько-Дніпровський. У березні 1962 року Кам'янсько-Дніпровський район введено до складу Василівського району, до якого увійшли ще 3 райони: Василівський, Михайлівський і Великобілозерський. З 23 березня 1965 року Кам'янка-Дніпровська знову стає районним центром, а район - самостійним.
     Цікаво дізнатись, які історичні знахідки залишили по собі ті події з історії нашої громади.
     Археологічною перлиною Запорізького краю, історичною пам’яткою державного значення, разом з Мамай-Горою та Кам’янським городищем, внесеною до реєстру пам’яток національного культурного надбання України є курган «Солоха», або могила Знам’янська, яка до початку дослідницьких робіт була висотою у 18 метрів та діаметром 100 метрів. Одна з могил, у якій знаходилося поховання знатної жінки, виявилася розграбованою в давнину. Друга, де був похований вождь, його зброєносець, слуга, п'ять коней і конюший виявилася недоторканою. На останках, які ототожнюються з царською персоною, було знайдено п'ять пластинчатих браслетів: три на правій руці і два на лівій. Біля голови лежав бронзовий шолом і золотий гребінь. Солохський золотий гребінь, знайдений О. О. Бобринським, як і більшість знайдених у скіфських курганах предметів розкоші, потрапили до зібрання петербурзького Ермітажу.
     Дивовижним історичним об’єктом є курганний могильник Мамай-Гора. Де, на порівняно невеличкій території, сконцентровані свідоцтва багатьох епох – від неоліту до пізнього середньовіччя. З 1988 року досліджено понад 900 поховань. Знайдено величезну кількість знарядь праці, предметів побуту і прикрас, посуд тощо.
     Справжньою науковою сенсацією та винятковими знахідками вразив 32 сезон роботи археологічної експедиції Запорізького національного університету у 2019 році - ритуальне супровідне поховання юнака 18-20 років який, можливо, був зброєносцем видатного, шанованого воїна (центральне поховання виявилось розграбованим). Цей комплекс має й додаткову історичну цінність, бо поглиблює час зародження скіфського могильника на Мамай-Горі до VI ст. до н.е.
     Юнак був вершником, майстром як ближнього, так і дальнього бою. Про це свідчить інвентар, що супроводжував його до потойбіччя. Праворуч знаходилися уламки кістяних псаліїв і застібки для кінської вузди. Зліва - залізна бойова сокира, бронзові та кістяні стріли, точильний брусок і окраса всього комплексу – скіфський короткий меч, акінак із золотими обкладками.
     Він був не тільки воїном, але й франтом – полюбляв прикраси. В районі шиї та голови знайдено намисто зі склопасти, підвіски з зубів благородного оленя, золота сережка та золота підвіска із крейдяною вставкою.
     Також у похованні виявили ще одну дуже важливу річ — грецьку сіроглиняну амфору, датовану серединою VI — початком V століття до нашої ери. Вона розширила часові рамки перебування скіфів в регіоні на 200 років - досі на Мамай-горі не зустрічалися скіфські артефакти старші ІV століття до н. е.
      Тож наш рідний край має славетну та цікаву історію. Резюмуючи, хочеться побажати всім жителям Кам’янсько-Дніпровської міської об’єднаної територіальної громади міцного здоров’я, щастя та достатку, а нашій громаді – процвітання та розвитку. Пам’ятаймо, що громада – це люди, громада – це ми, наші таланти, наші досягнення, наші прагнення, наша праця, наші вчинки, завдяки яким ми вже сьогодні створюємо новітню історію рідного краю.

Кам’янсько - Дніпровський міський
історико-археологічний музей
спільно з відділом організаційної та
інформаційної роботи виконавчого
комітету Кам’янсько-Дніпровської міської ради