Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

КУЛЬТУРНИЙ БЛОК. ЧАСТИНА 28. «ЩЕДРИК». ВІДОМА ПІСНЯ З НЕВІДОМОЮ ІСТОРІЄЮ

«Щедрик, щедрик, щедрівочка» - ця пісня є символом Різдва не тільки в Україні. В англомовних країнах ця пісня відома під варіантом «Carol of the Bells». Ця красива композиція звучить у багатьох відомих фільмах, таких як «Сам удома» і «Гаррі Поттер», її виконують найвідоміші музиканти по всій планеті, вона звучить у фільмах, програмах та рекламі по всій планеті.

Але у світі досі мало хто знає, що ця пісня має дохристиянське коріння і походить саме з України. Її автентична назва - «Щедрик». Це давня українська обрядова пісня, яку співали навесні: в березні, коли додому поверталися ластівки. Належить вона до жанру щедрівок - питомо українських новорічних пісень, що їх виконували на території прадавньої України ще до прийняття християнства. Тоді на наших землях Новий рік зустрічали в березні. Тому в оригінальному тексті, на відміну від англомовного, йдеться про ластівку, а не дзвоники, а справжня назва пісні - «Щедрик», від слова «щедрий», що також означає плідний, життєдайний. Упродовж століть це була проста одноголоса мелодія на чотири ноти. «Щедрик» лунав на Щедрий вечір, коли за столом збиралася вся родина і зустрічала Новий рік. На столах було повно смачної їжі, а щедрівники - молодь або діти - ходили від хати до хати і співали під вікнами.

На основі прадавньої української мелодії талановитий український композитор Микола Леонтович і написав відому на весь світ музику, яка не тільки підкорила світ, але й стала символом багаторічної боротьби українців за незалежність від росії.
Над своїм шедевром Микола Леонтович працював декілька років. Щедрик був написаний в Тульчині, де проживав композитор, та працював викладачем у духовній школі. У серпні 1916 року Микола Леонтович надіслав рукопис «Щедрика» відомому київському диригенту Олександрові Кошицю. За кілька місяців пісня вперше прозвучала в Києві. Відбулося це 29 грудня 1916 року під час різдвяного концерту в залі Купецького зібрання (нині - Національна філармонія України). Щедрівку виконав студентський хор Київського університету Святого Володимира під орудою Олександра Кошиця. Диригент згадував, що виступ був дуже вдалий, а пісня одразу викликала захоплення публіки.

Через три місяці після київської прем’єри пісні в історії українського народу відбулися тектонічні зрушення. У лютому 1917 року в російській імперії, куди на той час входили українські землі, відбулася революція. Російський цар Микола ІІ зрікся престолу, а поневолені імперією нації почали боротьбу за незалежність. Першою з «тюрми народів» вирвалася Фінляндія, декларувавши самостійність у грудні 1917 року. Другою, 22 січня 1918 року, проголосила свою державну незалежність Українська Народна Республіка (УНР).

Одразу ж у Києві було створено перший національний уряд, куди запросили на роботу і Миколу Леонтовича. А за наказом Симона Петлюри було створено Українську республіканську капелу. «Відкрити світові Україну треба через культуру», вирішує тодішній глава української держави і головнокомандувач армії Української Народної Республіки Симон Петлюра. Було прийнято рішення відправити Українську республіканську капелу на гастролі в Європу, з метою популяризації української культури, щоб довести: Україна - не росія, а повноцінна самобутня держава з власною унікальною культурою. Прем’єрний виступ хору Олександра Кошиця відбувся 11 травня 1919 року у Празі - через три місяці після виїзду з Києва. В цей день «Щедрик» Миколи Леонтовича вперше прозвучав за кордоном, де викликав справжній фурор. За близько три роки хор об’їздив з гастролями більше, ніж 20 країн Європи, всюди викликаючи захоплення та овації. А пісня про ластівку, яка прилетіла до господарів, стала символом Різдва по всьому світу.

✍️ Матеріал підготовлено відділом культури та туризму виконавчого комітету Кам’янсько-Дніпровської міської ради