Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

КУЛЬТУРНИЙ БЛОК. ЧАСТИНА 10. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ

💪🇺🇦 Українське козацтво надзвичайно цікаве та важливе явище в історії як нашої країни, так і світу. Козаки дивували, та захоплювали, надихали митців на створення своїх шедеврів, берегли рідну культуру та звичаї.

🤫Однією з важливих переваг козаків, окрім сили, зброї та неперевершеної бойової майстерності були хитрість та не аби яка кмітливість. Практично завжди запорожці непомітно підкрадалися до своїх ворогів та заставали їх зненацька, забезпечуючи собі тим самим більше шансів на перемогу.

🛶У морські походи козаки вирушали на великих човнах – чайках. В один човен поміщалось від 50 до 70 осіб. Для морських походів обирали найхмарніші дні й найтемніші ночі. Чайки виходили із Січі та спускалися до Чорного моря. 🤿 Ці козацькі судна можна сміливо назвати прообразом сучасних підводних човнів, адже вони були побудовані особливим чином, з використанням подвійного дна. Між двома днищами човна розміщували вантаж-баласт, завдяки якому судно занурювалося в воду, це давало можливість непомітно підпливти до недругів. Перед боєм же цей баласт викидався, а човен виринав на поверхню. Це ставало справжнім шоком для ворогів, адже ніхто навіть не думав що човен з козаками може виринути з морських глибин. Задля досягнення такого ж ефекту несподіванки часто використовували й інший метод, а саме: перевертали чайки догори дном. Козацькі чайки були і лишаються неперевершеними зразками суднобудування, ці човни були надзвичайно міцні, але водночас легкі та маневрові.

🦵Козаки завжди вирушали у похід тільки з правої ноги. Таким чином вони засвідчували, що йдуть на «правеє діло».
Кожен воїн брав з собою якісь обереги у бій. Найпоширеніші серед них – хустка, вишитий рушник, хрест або жменька рідної землі – на випадок, якщо доведеться вмерти на чужині.

🍻У походах вживати міцні напої було суворо заборонено, а порушення цієї заборони прирівнювалося до зради й могло каратися смертю.

🥁Існує думка, що у мирний час козаки лише те й робили, що пили та гуляли. Звісно, без міцних напоїв не завжди обходилося, але все ж козаки приділяли більшість часу військовим тренуванням, а також полюбляли культурний відпочинок. Улюбленими розвагами козаків були пісні і танці, гра на різних музичних інструментах і показові бої, в яких перемагали найвитриваліші, найспритніші та найсильніші.

🧀Також доволі багато справ в козаків було й по господарству, адже жінок на Січі не було взагалі. Однак, в зимівниках (козацьких поселеннях, де більшість козаків жили в мирний час), дозволялося проживати разом із сім’єю. Улюбленими стравами запорожців були бринза – солений овечий сир і пастрома – в’ялене м’ясо. Їли козаки з одного казана. Його вважали однією зі святинь Січі. Якщо козаки були чимось не вдоволені, то бунт починався із того, що перевертали казан.

🚴 У запорожців був цікавий звичай, тримати курені завжди відкритими, так мандрівник чи перехожий міг зайти туди, відпочити, поїсти, погостювати та рушити далі в дорогу, навіть якщо господаря не було вдома. Однак, на противагу цій гостинності, існувало суворе правило: виносити з куреня нічого не можна, в інакшому випадку суворе покарання.

🧢Одним із невіднятних атрибутів козака була його зачіска – чуприна, «оселедець». На думку більшості дослідників, запорожці успадкували цю традицію від своїх предків - язичників. Так, за характерну зовнішність, чуприну і сережку в вусі «Запорожцем на престолі» дослідники назвали князя Київської Русі Святослава Хороброго. Традиція голити обличчя та голову дісталася Київській Русі від місцевих племен, а з часом дійшла й до запорізьких козаків.

💇‍♂️Існує легенда, за якою козаки вважали себе надто грішними, аби потрапити до раю, а тому жартували, мовляв, може, Господь змилується над ними й витягне з пекла за чуба. Крім того, вважалося, що, якщо козаку судилося загинути в бою, його за чуприну янгол понесе в небо.

✍️ Матеріал підготовлено відділом культури та туризму виконавчого комітету Кам’янсько-Дніпровської міської ради