Новини
ДОЛІ УКРАЇНЦІВ: ПАМ’ЯТАТИ, НЕ МОЖНА ЗАБУТИ… (частина 2)
👉КОНЦЕНТРАЦІЙНІ ТАБОРИ — ВИНАХІД ХХ СТОЛІТТЯ
Що таке концентраційний табір? У масовій уяві концентраційний табір асоціюється з тоталітарним режимом Адольфа Гітлера. Проте нацисти не створили чогось принципово нового. Перші концтабори заснувала Британська імперія на початку ХХ століття у Південній Африці.
Проте табори Третього Райху виявилися найбільш смертоносними. Планомірне знищення мільйонів людей поставили на конвеєр, наче на промислових підприємствах.
👉Народження нацистських концтаборів
Підставою для організації концентраційних таборів Третього Райху став указ канцлера Адольфа Гітлера «Про захист народу та держави», виданий 28 лютого 1933 року після підпалу Райхстагу. Цей декрет вводив поняття «захисного арешту», тобто давав змогу ув’язнювати «ворогів нації» без санкції суду на невизначений термін. Так усували політичних противників нацистів.
Відтак почали з’являтися перші імпровізовані концтабори під охороною бойовиків штурмових загонів нацистської партії.
👉У травні 1933 року свій концентраційний табір організували охоронні загони (СС). Його спорудили неподалік м. Дахау в Баварії. Це була прямокутна ділянка території, обгороджена колючим дротом та оточена кулеметними вежами. Усередині розташовувалися однотипні бараки для в’язнів, плац, а ззовні до табору примикав квартал будівель для адміністрації та охорони. Саме за зразком Дахау гітлерівці розбудували всю систему концентраційних таборів.
👉Уже влітку 1935 року в Німеччині існувало 5 концтаборів, в яких перебували майже 3 тис. в’язнів. Керувала ними Інспекція концентраційних таборів, що підпорядковувалася Головному управлінню СС. На чолі Інспекції став Теодор Ейке - комендант Дахау і протеже райхсфюрера СС Генріха Гіммлера. Цих двох людей без перебільшення можна вважати головними архітекторами нацистської системи концтаборів і всіх тих жахіть, які там відбувалися. З’єднаннями «Мертва голова» - елітними частинами СС, які охороняли концтабори, - командував також Ейке.
👉Хоча нацистські концтабори ввійшли в історію як головний інструмент терору та послідовного знищення цілих категорій людей, ніщо спершу не віщувало такої страхітливої функції. У довоєнний час в’язнями концтаборів ставали передусім політичні та ідеологічні противники націонал-соціалізму: соціал-демократи, комуністи, анархісти, відомі політичні фігури інших середовищ, свідки Єгови. До них також додалися «неповноцінні» з точки зору нацистів: євреї, кримінальні злочинці, гомосексуали і так звані «асоціали» (душевнохворі, безробітні, роми, безпритульні, повії тощо). Смерть у таборі була винятком, а не правилом.
Напередодні Другої світової війни в тодішніх межах Третього Райху існувало 6 концентраційних таборів: Дахау, Заксенхаузен, Бухенвальд, Маутхаузен, Флоссенбюрг і Равенсбрюк. За їхніми дротами перебували 21 тис. в’язнів.
Неділя, 24 Жовтня 2021 13:45 | Переглядів: 171
