Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

КОЛИ ДИТИНА НАВАЖУЄТЬСЯ РОЗПОВІСТИ ПРО НАСИЛЬСТВО?

Дитина, яка стала жертвою насильства, часто замовчує злочин з певних причин. Це може бути страх того, що їй не повірять, залякування від людини, що вчинила злочин, почуття сорому, чи нерозуміння, що відбулося насильство.

Однак, якщо дитина впевнена, що дорослі не засудять її та будуть на її боці - ймовірність того, що вона наважиться розповісти про пережите, значно зростає.

Коли ж дитина таки наважується повідомити про насильство? Якщо вона:

• відчуває безпечний контакт із дорослим;
• знає, що їй повірять і не звинуватять;
• має досвід, що її думка важлива;
• розуміє, що насильство - це злочин, і вона не винна у цьому;
• бачить, що дорослий спокійний і може витримати її історію.

 

Якщо дитина розповіла про насильство, найперше - потрібно спокійно вислухати й сказати: «Я тобі вірю». «Ти не винна/не винен у тому, що сталося». «Дякую, що розповіла/розповів».

Не варто допитувати, тиснути або вимагати деталей - це може посилити травматизацію. Завдання дорослого - подбати про безпеку дитини та звернутися до відповідних служб. Дієвий спосіб зупинити насильство - помічати, реагувати та надавати пріоритет правам і інтересам постраждалих.

Мовчання захищає кривдника, а підтримка й своєчасна реакція - захищають дитину та допомагають запобігти поширенню думки про безкарність протиправних дій, спрямованих на дітей.

Джерело