Новини
ЗАВТРА БУЛА ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА: ЩО РОБИЛИ УКРАЇНЦІ 23 ЛЮТОГО 2022 РОКУ
📅 Є ще один день, окрім 24 лютого 2022 року, який в пам’яті багатьох українців закарбувався назавжди. Це 23 лютого – останній день перед повномасштабним російським вторгненням в Україну.
⏰ Вже за кілька годин життя українців буде розколоте на До та Після. А поки вони не здригаються від звуку повітряної тривоги, не чекають в чаті на "плюсик" від близької людини, не сумують за своїм покинутим або зруйнованим домом.
🏡 Вони п'ють каву, проводять наради, ходять по магазинах, обіймають рідних, але все одно декого з них не залишає задушливе відчуття невідворотної катастрофи.
👨👩👧👧 Українські ЗМІ запитали українців про те, що вони робили 23 лютого - напередодні того дня, коли усі прокинулись від вибухів по усій країні і під новину про повномасштабне вторгнення росії на територію нашої держави:
🗣Це був такий звичайний день, що важко згадати його начиння. Але пам'ятаю, що ти, коханий, був поруч. Ти ще не був там, на війні. Ти ще не був таким втомленим, сумним, але і суворим водночас. Ти був поруч…
🗣Дозволила достатньо дорослій донці лягти в ліжко то мами та тата. Подумала тоді: «Коли ще ми так зможемо».
🗣23-го ввечері допомагала дитині підготуватися до контрольної з історії України. Сварились - не хотіла готуватися. 24-го історія України круто змінилась.
🗣У мене залишилися два фото з останнього дня мирного життя. Мої діти солодко спали, я сфотографувала нашого 13-річного сина-підлітка і нашу річну доню. Просто так. Щоб зранку показати їм. Уже через день ридала від слів сина: "Так не хочеться вмирати!"
🗣Вчора був день народження мами. А сьогодні вже час думати про подарунок синові. День, повний приємних турбот, очікування друзів на свято, думки про початок нового, приємні емоції, замовлення торта. Уявляла: "Знову зберемо веселу хлопчачу компанію для гри в дитячу мафію!" Так ми робили щороку. Не склалося…
🗣23 лютого ми з чоловіком святкували 11-ту річницю весілля. Зараз у спогадах той день здається щасливим сном. День був робочий, тож дитина була в школі, чоловік в офісі, я лишилась працювати з дому.
🗣У мене був день народження. Ми святкували, а вранці мої близькі прямо зі свята поїхали на війну.
🗣23 лютого 2022 року. Вечір, я їду додому з пологового будинку з малючком, наш третій син. Він, за прогнозами лікарів, мав з'явитись на початку березня, але вже 20 лютого ми з чоловіком офіційно стали багатодітними батьками. На щастя, 20 лютого. Я вперше за всі вагітності планувала скористатись декретною відпусткою і вдосталь насолодитись декретом з Устимом без поєднання материнства і роботи. Смішна…
🗣Була на роботі в місцевій амбулаторії. Син в школі в першому класі. Три старші доньки в Києві займались своїми справами. Чоловік мав передостанній день відпустки. О 12 годині дня зателефонував чоловік і сказав, що його мобілізують. Завтра, 24 лютого, вранці з речами у військкомат. Я зрозуміла, що це війна. Плакала всю дорогу додому.
🗣Мали зустрітися з дорогою людиною. Він готував мені сюрприз. Затримався, бо оформляв папери на нашу першу автівку. Потриману, бюджетну, але нашу. Більше ми не бачилися... Слава 3СУ!
🗣Писала о другій ночі скаргу в міграційну службу, бо одна дитина з двійні отримала паспорт, а інша – ні. А ще отримала велику доставку з магазину зі снеками – їх ми і їли наступні 5 днів у дорозі.
🗣День був ясний та теплий. У мене з'явилась нова стабільна робота, про яку так давно мріяла. З'явився новий цікавий колектив. Робочий процес на підприємстві був жвавий, динамічний, яскравий та насичений. Почала тільки знайомство з моїми новими колегами. У нас була чергова оперативна нарада. Усі присутні були веселі та щасливі, зібралися у повному складі.
🗣Останні тижні перед війною нервове напруження було дуже велике. Я вирішив зробити якісь фото, що могли б привернути увагу світу до війни, що наближається. На те, як може виглядати Україна у найближчому майбутньому.
🗣23 лютого сніг уже зійшов, земля засохла. Лише поодиноко десь ще лежали білі крижини снігу з пилом. Настрій був чудовий. Цей день, як і дні до цього, я провела з близькими людьми. Пам’ятаю, щось трохи прибирала у домі, готувала їжу. Дістала банку варення до налисників. А коли почалося вторгнення, то подумки перерахувала, скільки у мене є закруток із літа.
🗣Напередодні замовила багато рослин: планувала навесні переробити свій садок. 23 лютого був теплий і сонячний день, і я вирішила, чого чекати… За день переробила усі клумби, спланувала нові! Зробила стільки, скільки б не зробила за тиждень. Чоловік сміявся, каже: "Дорвалась, як в останній раз".
🗣23 лютого був звичайний робочий день. Були плани, мрії завдання! 23 лютого я підсипав дороги з біло-щебеневим покриттям на аварійних ділянках, а 24 лютого планували завершити останні дві вулиці, та планували ямковий ремонт холодним асфальтом.
🗣Напередодні повномасштабного вторгнення росії ми спільно зі спілкою учасників АТО провели спільні навчання де надавали роз’яснення: як себе вести при вторгненні росії, як себе поводити, про тривожну валізу (саме я роз’яснювала, які необхідно брати речі). Я відчувала, що буде війна і надалі. Своїм рідним і близьким я теж говорила, що буде війна. Вони мені не вірили і казали, що до такого не дійде.
🗣Ті дні були надзвичайно важкі. Я постійно читала інформацію: про наростання небезпеки на кордоні, про заяви закордонних керівників... Я розуміла, що це все реально передвоєнний стан, але розум відмовлявся вірити, що таке може бути в сучасному світі…
🗣Чомусь в пам'яті залишився лише урок, який провела 23 числа в 5 класі. На уроці ми вивчили нову гру, яка дуже зацікавила діток і, як завжди, не вистачило 45 хвилин, щоб насолодитись уже самою грою. Тому дорогою додому і ввечері прокручувала цей урок, і досі в пам'яті усміхнені обличчя діток.
❓А яким було Ваше 23 лютого 2022 року?
Неділя, 23 Лютого 2025 13:57 | Переглядів: 236
