Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

ІСТОРИЧНИЙ БЛОК. ЧАСТИНА 3. ЯК ВІДБУВАЛАСЬ ОКУПАЦІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

🇺🇦 Енергодар
27 лютого, російські сили розпочали розгортання військ поблизу міста. Вже на наступний день жителі Енергодара встали на захист свого міста «живим щитом». Протягом кількох днів поспіль мешканці виходили на в’їзд у місто, демонструючи російським військовим, що тут нікого не потрібно «спасати», і що Енергодар — це частина України. Українські атомники й енергодарці до останнього намагалися не пустити ворога на територію міста і станції. Ворог сконцентрував колони військової техніки в районі села Дніпровка. Третього березня у напрямку міста почала рух російська колона, яка нараховувала приблизно 100 одиниць важкої техніки. Міський голова Енергодара повідомив у своєму Телеграм-каналі, що ворог обстріляв блокпост. Він закликав людей залишатися вдома, оберігаючи життя собі та своїм близьким. О 16:50 військова техніка зайшла в місто, почулись вибухи. Не зважаючи на чисельну перевагу в живій силі та техніці з боку окупантів, військовослужбовці Національної гвардії України разом із підрозділами ТРО в цю ніч вели запеклі бої за Запорізьку АЕС. 4 березня о 01:01 мер міста Енергодар повідомив, що понад годину на підступах до Запорізької АЕС тривають запеклі бої. На ранок стало відомо, що після нічного штурму Запорізької АЕС загинуло 3 нацгвардійців, які стояли на захисті станції, ще двоє - поранено, у тому числі 1 у тяжкому стані. Протягом 4 днів окупанти утримували працівників станції у полоні, піддаючи їх катуванням та змушуючи записувати звернення до українського народу. Записи були задумані російськими пропагандистами як провокаційний інструмент та дезінформація. З моменту окупації жителі міста, не дивлячись на небезпеку, героїчно виходили на масові мітинги проти окупації. 2 квітня 2022 року мирний мітинг енергодарців був обстріляний російськими окупантами, декілька людей були поранені, багатьох заарештовано.
🇺🇦 Кам’янка-Дніпровська
Ранок 24 лютого 2022 року в місті Кам’янка-Дніпровська, як і в багатьох містах і селах України, почався з вибухів. «Вибух був такої сили, що вікна затремтіли по всьому місту. Мешканці громади зрозуміли, що почалось щось страшне, але до останнього не вірили…»
В Кам’янку-Дніпровську російські окупанти зайшли не одразу. Але на початку березня стало відомо, що колони військової техніки російської федерації наближаються до околиць міста. Жителі громади намагались зупинити окупантів на межі громади, заважаючи їх колонам проїхати. Багато людей вийшли на дорогу і стояли буквально живим щитом. Перший раз, коли окупанти підійшли своїми колонами, люди їх не пропустили, та сили були нерівні. Через декілька годин велика колона військових, з БТРами, що налічувала понад 70 одиниць техніки, почала прориватися в місто просто через живий блокпост, розганяючи людей з допомогою вибухових пристроїв та димових гранат. Люди стояли до останнього але…
З 2 березня 2022 року Кам’янсько-Дніпровська міська територіальна громада перебуває в тимчасовій окупації. Частина мешканців громади залишила свої домівки та виїхала на підконтрольну частину України або за кордон.
Мешканці, що залишились в окупації, вимушені жити в постійному страху за своє життя і життя своїх близьких, мужньо чинять спротив насильству і пропаганді ворога, та своєю стійкістю і силою духу показують окупанту, що їх волю не зламати.
🇺🇦 Василівка
28 лютого, згідно з повідомленням міської ради Василівки, військові угрупування російської федерації наблизилися до міста. міський голова Василівки закликав містян вийти на вулиці, щоб запобігти входженню ворога в місто. 1 березня російські війська обстріляли Василівку, зокрема центр і подвір’я місцевої школи, де декілька снарядів вразило двох осіб. 2 березня, окупанти атакували Василівську лікарню інтенсивної терапії, вбивши четверо людей і поранивши трьох. Однак лікарі продовжували виконувати свої обов'язки та надавали допомогу хворим. Ввечері українські військові знищили колону ворожої техніки на околицях м. Василівка, бої в місті вщухли, окупанти відступили. Але вже з 3 по 5 березня, попри гідну відсіч ворогу, знову розпочалися напади російських військ. Місто обстрілювали з градів, артилерії, а також наносили ракетні удари. Мешканці ховалися в укриття, у місті зникли світло та зв'язок. Цивільна інфраструктура не функціонувала. Люди змушені були виживати в таких умовах 5 днів. ЗСУ були змушені відходити, стримуючи переважаючі сили противника. Василівка виявилася останнім великим населеним пунктом, який вдалося захопити росіянам при просуванні в бік Запоріжжя.
🇺🇦 Оріхів і Гуляйполе
Оріхів і Гуляйполе після окупації Полог, Токмака і Василівки опинилися в частковому оточенні ворога, який активно захоплював навколишні села, проте самі міста загарбники так і не змогли окупувати. Бої тут тривають з 1 березня 2022 року вже понад 2 роки поспіль.
З перших днів війни ці незламні міста опинилось майже на лінії фронту під шквальним вогнем - ворог продовжує гатити з усіх видів озброєння по Оріхову та Гуляйполю щодня, руйнує інфраструктуру, не в силах змиритися з тим, що міста не впали перед навалою орди. Містяни, що залишилися, продовжують виявляти ворогу та всьому світу свій незламний дух волелюбних нащадків запорозьких козаків. А Збройні Сили України міцно стоять на позиціях, та влучно нищать ворога не залишаючи жодного шансу атакам російських окупантів.
🇺🇦 1000 днів випробувань, стійкості та героїзму для українського народу, який несе тягар агресії та захищає свою свободу і незалежність. Від самого початку вторгнення, українські військові та цивільні проявили неймовірний героїзм і рішучість у боротьбі проти окупанта.
Навіть сьогодні рух спротиву активно працює на всіх окупованих територіях, допомагаючи Збройним Силам України швидше звільнити нашу українську землю від російської навали.
🙏🏻 Віримо, що з часом всі тимчасово окуповані українські міста та села будуть звільнені та відбудовані. А сотні тисяч мешканців Запорізької області зможуть повернутися до рідних домівок.