Новини
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
1.Особливості прийнятті на роботу
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (далі - Закон) з метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Тобто навіть якщо формально роботодавець не має вакантних місць, але фактично працівники відсутні, він може прийняти на роботу нових працівників на умовах строкового трудового договору.
2. Звільнення під час “лікарняного”
Відповідно до ст. 5 Закону у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Виняток: відпустка у зв’язку вагітністю та пологами та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
3. Звільнення під час призупинення трудового договору
Законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення дії трудового договору.
Працівник може звільнитися за власним бажанням, а роботодавець має право звільнити його за іншими підставами, передбаченими Кодексом законів про працю України, зокрема за угодою сторін.
4. Відпустка без збереження заробітної плати
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку.
Зверніть увагу! Це право, а не обов'язок роботодавця.
Водночас, за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
5. Відмова у наданні відпусток
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Водночас, тривалість щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено до 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Джерело: Юридичний порадник для ВПО (https://www.facebook.com/IDP.legal.aid)
Вівторок, 11 Червня 2024 11:13 | Переглядів: 297
