Офіційний сайт Кам’янсько–Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області

Розділи

Корисні посилання

Календар

« Березень 2024 »
Пн   4 11 18 25
Вт   5 12 19 26
Ср   6 13 20 27
Чт   7 14 21 28
Пт 1 8 15 22 29
Сб 2 9 16 23 30
Нд 3 10 17 24 31

Пошук

Новини

До 100-річчя бою під Крутами

"Ніколи Україні не забути,
Цих юних душ не скорений політ..."

     29 січня 2018 р. виповнилося 100 років з часу бою на залізничній станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та більшовиками.

     Особливістю бою під Крутами 29 січня (за старим стилем 16 січня) 1918 р. стало те, що в ньому на захист Української Народної Республіки добровільно стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу. Тому бій під Крутами, хоча й завершився військовою поразкою для Української Центральної Ради, на довгі часи став прикладом героїчного подвигу і звитяги в ім’я України та її незалежності. Відзначення Дня пам’яті Героїв Крут на державному рівні було розпочато згідно з розпорядженням Президента України «Про вшанування пам'яті Героїв Крут» від 24.01.2003 № 12/2003-рп. Сьогодні воно набуває особливої актуальності, оскільки 2017 рік оголошено Роком Української революції 1917 – 1921 років, а у 2018 р. буде відзначатися 100-річчя з дню бою під Крутами.
     На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях. Наступаючи з Полтави, група М. Муравйова захопила Ромодан, а звідти взяла Бахмач (27.01.1918), де всі три групи об’єдналися й під командуванням Муравйова почали наступ на Київ. Але під залізничною станцією Крути подальше просування більшовицьких загарбників було на певний час затримано.
     Українська Центральна Рада направила до Крут Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів)). До юнацької школи приєдналася перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. Також позиції під Крутами обороняли понад 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом 29 січня 1918 року на позиціях біля залізничної станції Крути перебувало від 420 до 520 українських вояків, які мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залізничній платформі. Упродовж дня вони вели бій з більшовицькими військами загальною кількістю понад 3000 осіб, зокрема 400 балтійських матросів у супроводі бронепоїзду та артилерії. Після запеклого багатогодинного бою, у сутінках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів.
     27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. У березні 1918 р. тіла загиблих перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві. Саме під час перепоховання в одній з промов було вперше порівняно бій під Крутами з легендарним боєм трьохсот спартанців під Фермопілами. Вважалося, що, як і воїнів спартанського царя Леоніда, кількість загиблих бійців Армії УНР досягла триста осіб. Як і спартанці, крутянські герої знали, що йдуть на смерть, але не відступили, захищаючи Вітчизну.
     На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило- Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
З     начення бою під Крутами.
Втрати більшовицьких військ під Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 вояків. Затримавши ворога на чотири дні, юнаки дали змогу делегації Української Народної Республіки укласти Брест- Литовський мир з країнами Четвертного союзу, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.



Понеділок, 29 Січня 2018 09:57 | Переглядів: 692