Кам'янсько-Дніпровська міська рада
Василівського району Запорізької області

ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДЬ: КОНСУЛЬТУЄ ВІДДІЛ «КАМ’ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКЕ БЮРО ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ» ЩО КРАЩЕ: ПОДАРУВАТИ ЧИ ЗАПОВІСТИ МАЙНО?

У житті іноді трапляються такі ситуації та настають випадки, коли необхідно передати третій особі нерухоме майно.
Договір дарування і заповіт залишаються найбільш часто використовуваними інструментами по частині передачі нерухомості як серед близьких родичів і не тільки. От тоді й виникає питання: подарувати чи заповісти?
Договір дарування – це правочин, за яким дарувальник дарує або зобов’язується в майбутньому подарувати іншій особі — обдаровуваному — об’єкт нерухомості безоплатно, і обдаровуваний має право власності на неї – право володіти, користуватися та розпоряджатися — безпосередньо після вчинення угоди та її державної реєстрації.
Заповіт — це правочин, за яким заповідач особисто розпоряджається своїм майном, яке йому належить, у випадку його смерті. Спадкоємець отримає у власність успадковане майно через 6 місяців після смерті заповідача. Тобто, головна і сама суттєва різниця між цими двома угодами – це момент переходу права власності на нерухоме майно.
Право власності за договором дарування виникає після нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації. Що ж до заповіту, то спадкоємець може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, яке видається після закінчення 6 місяців з часу відкриття спадщини.
Таким чином, у випадку з договором дарування є один невеликий, але досить істотний нюанс, що припускає ризик для самого дарувальника.
Річ у тім, що після того, як документ підписується та реєструється, майно вмить переходить в розпорядження обдаровуваного, який відразу ж може розпоряджатися їм на власний розсуд. Він може навіть одразу виселити дарувальника з будинку або квартири, тому кожен з тих, хто вирішує передати нерухомість за таким договором, втрачає усі права на об’єкт дарування.
На подароване майно більше ніхто не має права претендувати. Людина, яка подарувала, відразу залишається з порожніми руками. На практиці існують непоодинокі випадки, коли після підписання дарчої відносини між родичами псуються, а старих людей виганяють на вулицю або намагаються відправити до будинку літніх людей. Юридично людина, яка подарувала нерухомість, є незахищеною, якщо, звичайно, у неї немає іншої квартири чи будинку.
Що стосується фінансових витрат для того аби подарувати або заповісти нерухоме майно.
При нотаріальному оформленні як договору дарування, так і заповіту необхідно сплатити державне мито та послуги нотаріуса.
Крім того, дарувальнику необхідно проводити оцінку об’єкта нерухомості, що передається в якості подарунка обдаровуваному.
Згідно з нормами Податкового кодексу України оподаткування доходу, зокрема майна, отриманого платником податку як подарунок, відбувається в тому ж порядку, що і майна, отриманого в якості спадщини. Таким чином, за отримане майно у спадок чи в подарунок необхідно заплатити податок, при чому за різними ставками.
Прийняття в дар нерухомого майна від членів сім’ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя і дітей), обкладається податком за нульовою ставкою. Таким же чином оподатковується вартість подарунка і для інвалідів I групи, осіб які мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей-інвалідів.
А що ж робити, коли виникає питання зміни чи скасування договору дарування або заповіту?
Цивільний кодекс передбачає наступні підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору; розірвання договору дарування; визнання договору недійсним. Таким чином, можна розірвати чи визнати недійсним договір дарування в судовому порядку. Проте, довести те, що дарувальник погано розбирається в тонкощах документів і не хотів відразу ж втратити усі права на житло — дуже складно, а іноді – неможливо.
У цій ситуації можна сподіватися тільки на суддю, який вникне в усі нюанси питання і буде на стороні дарувальника, який заявить, що на момент підписання договору дарування він не усвідомлював власних дій або не міг керувати ними, тому передав нерухомість у дар іншій особі. В доказ своїм словам можна надати документи з медичних установ, свідчення свідків, фото і відеодокументи.
Ще одна важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. За договором дарування цей термін встановлюється тривалістю в 1 рік на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, не тільки дарувальник і обдаровуваний, може звернутися до суду у разі, якщо його інтереси порушені укладенням договору дарування.
По-іншому йдуть справи із заповітом, оскільки його можна переписувати хоч щодня, відвідуючи нотаріуса і замінюючи одного спадкоємця іншим.
Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
Крім того, він може у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
Важливо, що кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Для отримання консультацій Ви можете звертатись до відділу «Кам’янсько-Дніпровське бюро правової допомоги» за адресою: м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Щаслива, 110, каб.12, тел.: (06138) 2-32-73.